Laskavo prosymo do L’vova!

Створення системи вуличних орієнтирів для туристів почнеться зі встановлення на вулицях Львова, які охоплює зона ЮНЕСКО, нових таблиць з назвами вулиць. На них, окрім звичної для нас кирилиці, з’явиться помічна для іноземців транслітерація латинкою.

Про потребу зробити орієнтування у Львові зручним для туристів говорять віддавна, практично відтоді, коли Львів було проголошено центром туризму. Однак помітного просування у цьому напрямі до останнього часу видно не було. Лунають обіцянки, що до Різдва таблиці із назвами вулиць у центрі Львова, зоні ЮНЕСКО, замінять. На нових таблицях, окрім кирилиці, з’явиться  латинка. Згодом такі таблиці встановлять на інших вулицях історичного Львова, а колись – і в нових районах, як то Сихів, Рясне.

Можливість зробити доступним у такий спосіб Львів для прогулянок іноземців виникла завдяки допомозі європейців. Відділ туризму Львівської міської ради у співпраці із громадськими організаціями реалізує проект «Створення туристично-інформаційної інфраструктури у м. Львові», який покликаний покращити комунікаційну доступність об’єктів культурно-історичної спадщини Львова, що цікавлять туристів шляхом ознакування пам'яток двомовними таблицями і вказівниками до них, а також ознакування туристичних шляхів загального користування у міській та приміській зоні. На це Єврокомісія виділила близько 760 тис. євро.

Дороговкази самостійним туристам

Проект передбачає, що на в’їздах до Львова з’являться вісім великих портів для інформаційного забезпечення туристів, які їдуть авто, пасажирським транспортом, велосипедами тощо. Далі шляхом до центральної частини міста туристів супроводжуватимуть знаки маршрутного орієнтування, їх планують встановити близько ста.

на в’їздах до Львова з’являться вісім великих портів для інформаційного забезпечення туристів

За інформацією начальника відділу туризму Львівської міської ради Оксани Миськович, в історичному середмісті мають з’явитися вказівники до туристичних атракцій і об’єктів сервісу, таблиці з назвами вулиць із транслітерацією на стояках на перехрестях вулиць і на будинках, таблиці на пам’ятках архітектури з написами кирилицею і латинкою. У планах також встановити на вулицях міста стенди з картами, щоб людина могла зорієнтуватися, де перебуває, та спеціальні екрани у центральній частині міста, які допомагатимуть туристам знайти відповідну інформацію.

«Почнеться все з назв вулиць і нумерації будинків. Їх замінять до Різдвяних свят, які є зимовим піком приїзду туристів до Львова, – прокоментував ZAXID.NET заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів. – Решта речей: вказівники, інформаційні стенди, ознакування на шляхах від в’їзду у місто до центру з’являтимуться поступово наприкінці літа–восени 2010 року».

За його словами, щоб правильно визначити місця встановлення інформаційних знаків, таблиць, потрібно дослідити туристичні потоки у місті, а також розробити єдину узгоджену систему знакування. Цим у межах проекту займаються науково-дослідний інститут «Система» та громадська організація велотуристів «Рух».

Виконавчий директор Львівської асоціації розвитку туризму Андрій Мацелюх у коментарі ZAXID.NET зазначив, що створення продуманої системи ознакування об’єктів туристичного інтересу справді потрібне для подальшого розвитку туризму у місті. «Активні туристи до цього призвичаєні. Вони бачать туристичне ознакування у кожному місті. Це світова практика туризму, – сказав А. Мацелюх. – Дуже важливо, щоб у виконанні всіх елементів ознакування був дотриманий єдиний стиль транслітерації, візуального виконання, щоб вони не дисгармоніювали з архітектурним середовищем Львова з одного боку, а з іншого – були завжди помітні для туристів».

Транслітерація назв вулиць

Василь Косів повідомив ZAXID.NET, що створення системи вуличних орієнтирів для туристів почнеться зі встановлення на вулицях Львова, які охоплює зона ЮНЕСКО, нових таблиць з назвами вулиць. На них, окрім звичної для нас кирилиці, з’явиться помічна для іноземців транслітерація латинкою. Згодом таблиці із транслітерацією встановлять на інших вулицях історичного Львова, а колись – і в нових районах, як то Сихів чи Рясне.

Історик-архівіст Іван Сварник, що очолював депутатську комісію Львівської міської ради з перейменувань вулиць на початку 90-х, прокоментував ZAXID.NET: «Я позитивно оцінюю цю справу, бо більшості іноземців кирилиця нічого не говорить. Скажімо, японці взагалі не читають кирилиці. Вони мають план і путівник англомовні, однак локалізуватися їм складно. Це теж саме, що б ми, українці, намагалися, не знаючи угорської, зорієнтуватися за угорськомовними таблицями. Нічого б не зрозуміли. Перспектива цієї справи – це міжнародний туризм».

Львівський шрифт

Шрифти для нових таблиць розробили викладачі кафедри графічного дизайну Львівської академії мистецтв Петро Нагірний та Юрій Крукевич, що уже зарекомендував себе як автор лого з п’ятьма вежами: «Львів відкритий для світу».

Петро Нагірний поінформував ZAXID.NET: «Ми вирішили зробити львівський шрифт». За його словами, шрифти ліцензуються, відповідно, використання дійсних, чужих шрифтів є платними. Крім того, зазначив П. Нагірний, «у нас в Україні немає виробників цифрових шрифтів узагалі, тому його потрібно було б замовляти за кордоном, наприклад у Росії чи в Греції, а пізніше все одно підганяти під наші потреби. Це дорого».

У розробці шрифту дизайнери орієнтувалися на той, яким у Львові виконували таблиці з назвами вулиць наприкінці ХІХ–початку ХХ сторіччя. «Старих табличок у Львові збереглося багато. Ніхто досі їх системно не вивчив. Я їх сфотографував, оцифрував шрифт. Переглядаючи європейські шрифтові каталоги ХІХ сторіччя, я не бачив подібного шрифту, але він характерний для Львова», – зазначив дизайнер.

За його словами, для того, щоб розробити на основі польського «старого гротеску» новий кириличний «львівський» шрифт, пішло немало часу. «Літери в кирилиці і латиниці відрізняються за конструкцією, коли треба кириличну частину шрифту робити схожою до латинного, то естетика кирилиці, порівняно з латиницею страждає. Адаптувати шрифт до кириличних літер було непросто», - сказав він.

Та найбільшою складністю у роботі було досягнути балансу між читабельністю та естетикою. «Старий польський шрифт дуже закритий. Усі «старі гротески» є закриті. Наприклад, літера «С» закрита. Якщо людина має поганий зір, то ця літера у неї зливається в «О». – прокоментував Петро Нагірний – Нам же потрібно досягнути максимальної читабельності. Тут є певний конфлікт: коли ми робимо літери шрифта відкритішими, то втрачаємо його первинний характер. Тому дуже багато витратили зусиль, щоб знайти баланс між читабельністю шрифту і збереженням його історичного обличчя».

Абсолютна читабельність

За словами розробника, вимога читабельності у роботі домінувала. «Крім того, що львівське середовище має історичну і архітектурну цінність, воно дуже перенавантажене рекламою. Реклама собою забиває абсолютно все, – прокоментував він. – Тому нам потрібно зробити таблички, які, з одного боку, гармонійно вписуються у середовище історичної архітектури, а з іншого –  не губляться серед маси інформаційних і рекламних написів».

Перевіряли читабельність наочно. «Ми видруковували велику кількість у різних розмірах макетів табличок і чіпляли їх на вулиці, фотографували, порівнювали, опитували людей», – зазначив він.

Ми видруковували велику кількість у різних розмірах макетів табличок і чіпляли їх на вулиці, фотографували, порівнювали, опитували людей

У результаті, як визнає дизайнер, шрифт набув потрібної читабельності, але став відмінним від початкового. «Можливо, його важко впізнати, але він має успадковані риси від початкового. Це пропорції: співвідношення ширини і висоти літер, характер накреслень окремих літер, які відсилають до «старого гротеску», а не сучасного», – сказав П.Нагірний.

Транслітерація чи переклад?

Назви вулиць не перекладають, а лише транслітерують латиницею. Перекладати назви вулиць не логічно. Втрачається українська автентика звучання. Наприклад, «проспект Свободи» дослівно перекладається англійською як «Freedom avenue», коли іноземець поспитає перехожих львів’ян: «Where is Freedomavenue?», то далеко не кожен зможе здогадатися, куди скерувати гостя. Як відомо, не перекладаються, а лише транслітеруються імена та прізвища, а таких назв у центрі Львова предостатньо. Та й яку мову обрати для перекладу? Перекладати слово «вулиця» англійською, й писати «street», а чому не на польську «ulica»?

Іван Сварник прокоментував ZAXID.NET з цього приводу: «Перекладати назви вулиць недоцільно. В іншим містах Європи назви не перекладають, а транслітерують. Я вважаю, що найдоцільніше базуватися на англійському алфавіті, оскільки англійська мова є найпоширенішою серед наших гостей. Екскурсоводи ж мають знати, що означає та чи та назва вулиці, і пояснювати це туристам».

Особливості звучання

Транслітерувати україномовні назви вулиць довірили завідувачеві кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка, доктору філологічних наук, професору Роксолані Зорівчак.

Професор Роксолана Зорівчак повідомила ZAXID.NET: «Я дуже давно працюю у сфері українсько-англійського перекладу. Коли ми починали перекладати тексти про Україну передавати англійською мовою, у Науковому товаристві імені Тараса Шевченка прийняли ухвалу, що застосовуватимемо принцип транскрипції, тобто як звучить назва українською мовою, так відповідно треба передавати її звучання графемами англійської мови, щоб вона звучала для іноземця хай чужо і незрозуміло, але щоб звучала так, як в українців. І, на щастя, не зав’язалися тут суперечки, як це трапилося з українським правописом. Офіційно на цю транскрипцію перейшли у середині 90-х років. Тоді були відповідні конференції в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, згодом в Інституті української мови НАН України, і була ухвала Української комісії з питань правничої термінології №9 (протокол №2 від 19 квітня 1996 р.)»

застосовуватимемо принцип транскрипції, тобто як звучить назва українською мовою, так відповідно треба передавати її звучання графемами англійської мови

Головним завданням професор Зорівчак вважає «правильно відтворити українське звучання англійською мовою, аби зберегти своєрідність мови, щоб хоч трохи філологічно тямучий іноземець зрозумів, що це щось надзвичайне; щось, до чого він не звик; щось інше. А що саме – дуже допитливому гостю допоможуть зрозуміти коментарі».

За її словами, щоб досягнути найвідповіднішої транскрипції, потрібно враховувати певні особливості. «Ми маємо деякі проблеми з тим, чи передавати палаталізацію (пом’якшення, – ред.) українських приголосних. Скажімо, слово «Львів»: писати Lviv, чи ставити знак апострофа як доказ знаку пом’якшення, тобто писати L’viv? Ми вважаємо доречним апостроф ставити. Крім того, у найдосконаліших російсько-англійських словниках передається це пом’якшення за допомогою апострофа. То й ми палаталізацію так передаємо», - прокоментувала перекладознавець.

Ще однією особливістю є правильність відтворення англійськими графемами передачі українських звуків «г» і «ґ». «Сплутування «г» і «ґ» – поширена і шкідлива помилка. Мабуть, це вплив російської транслітерації і транскрипції. Скажімо, поруч сидять дві дівчини. Одна – українка, називається Ольга, друга – росіянка, називається Ольґа. Ім’я українки по-англійському передамо Ol’ha, ім’я росіянки – Ol’ga. Це елементарне правило, яке не можна порушувати, бо це створює ілюзію несамостійності нашої мови, відбувається підміна звуків». – прокоментувала Р.Зорівчак.

Треба майстра

Львівській міській раді залишилося визначитися із виконавцем, який зможе виготовити таблиці. Замовити хочуть емальовані таблиці, й саме такі, які були у місті наприкінці ХІХ сторіччя–на початку ХХ. Емаль є добротною, дуже довго може слугувати.

Як поінформував ZAXID.NET В.Косів, виробників такої продукції є небагато. «Ми знайшли виробника у Львові, у Чернівцях, в Латвії. Замовили всім виготовити пробні взірці, з них будемо обирати», - зазначив він. На кінцеве рішення також буде впливати те, чи зможе виробник у стислий термін виготовити потрібний обсяг продукції, і чи його виробнича база дозволяє виготовляти емальовані таблиці потрібного розміру.

Врешті, від оптимального вибору виконавця залежить, чи з’являться нові таблиці до Різдва.

http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?lazkavo_prozymo_do_lvova&objectId=1090096